Мандрівка Дабл-Піп або вступимо в EU власним ходом

Українські Карпати дивні хоч би тим, що в них є чимало гір із однаковими назвами – Магура, Клива, Петрос, Горган. І є Два Попа-Івана, майже однакові по висоті, дуже цікаві для сходження.

W_Pip_2013_vstupymo_v_Eu_svoim_hodom_05
22-24 листопада вже другий раз пластуни із куреня “Орден залізної остроги” (боївка Лепкого) зробили мандрівку із прив’язкою до цих двох вершин – “Дабл-Піп”. Окрім них долучилися до походу ще троє приятелів-пластунів.
Маршрут пролягав з Рахова, через унікальний Ялинський водоспад, далі на Піп-Іван Марамороський – Україно-румунський кордон – і на сам кінець Піп-Іван Чорногірський із обсерваторією та спуском через Смотрич в с. Дземброня.
Кілька штрихів до маршруту.
Водоспад Ялин – відкриття для нас всіх. 26 м (кажуть, найвищий в Карпатах). веде вузька стежка між скелями. Нема вказівників. Туристи масово дізнались про нього тільки нещодавно.
Марамороси – красиві як завжди. Особливо при заході сонця. А ще майже на на самому підйомі до Піп-Івана нижче нас пробігла неквапливо косуля.
Цього року зробили маркування при підтримці Чехії всюди досить якісні вказівники.
Колиба за горою Стіг. Дуже натуральний посібник полонинного господарства гуцулів. В нас було враження, що люди тут були до середини осені, варили буц, стригли овець. Кімнат аж 5, повноцінна кухня, місце для відкритого вогню із курним димарем. А ще, коли ми пійдійшли, то з хати вискочив величезний біло-коричневий пес, який стрімголов помчав собі по полонині вниз.
Піп-Іван Чорногірський. Йшли осінню, піднялись зимою. Настільки сильний контраст, що для декого з хлопців це було незвично. Тому в обсерваторії пробули яких 10 хв, бо дрижаки лапали за п’яти, і хотілось рухатись бігом вниз, до тепла.
Попри сувору погоду, в засніжене око впадала краса скельних масивів, альпійських трав. Чорногора захоплює в будь-яку пору року.

Коли вже спускались, то хмари якось розкрились і ми побачили внизу землю. Це відчуття високості, духовної піднесеності, певно, найважливіше в горах. Стоїш і думаєш – про цей, і про той світ унизу…

“Стреми до вершин, і подай руку тим, хто має тугу за летом”

Цей запис опублікований в категорії Блог. Дата: . Автор: Петро Задорожний.

Вгору