Орден

Лицарство Залізної Остроги

Історія

П’ятнадцятий курінь старших пластунів та сеньйорів Пласту — Національної Скаутської Організації України «Орден Залізної Остроги» ім. Святослава Завойовника.

«Орден Залізної Остроги» був заснований в листопаді 1916 році у Вишколі УСС, який розміщувався тоді в селі Розвадові (нині – Миколаївський р-н Львівської обл.) 1927 році у Львові. Формально ініціатором створення Ордену вважається популярний герой стрілецьких анекдотів сотник Іван Цяпка, фактично – Лев Лепкий за підтримки Володимира Старосольського. Його засновниками та провідними членами були Володимир Маркусь, Іван Кліщ, Іван Сидорів, Тиміш Білостоцький, Зенон Котович.

Новотвір засновники бачили «не товариством, а законом» із ціллю «насталювання характерів, і плекання товариської культури» (Роман Купчинський). Дмитро Вітовський мав бажання перетворити згодом Орден на законспіровану політичну організацію. Однак революційні події в Україні 1917 року перекреслили всі плани.

Лицарську традицію УСС в середині 1920-х роках перейняв Пласт. Перебуваючи у Львові члени стрілецького Ордену вважали за своїх молодих спадкоємців старших пластунів з куреня «Ордену Залізної Остроги» і бували in corpore (повним складом) на всіх їхніх імпрезах.

Провідною спеціалізацією куреня була виховна діяльність в усіх трьох пластових Уладах – серед пластового новацтва (організація таборів в Підлютому і на Остодорі; ведення новацьких гнізд), а також юнацтва і старшого пластунства. Іншим важливим напрямком діяльності Ордену стало пластове адміністрування: виготовлення і постачання спорядження, ведення крамниці і кредитної спілки, створення кооперативи «Пласт»; редагування пластових часописів, зокрема «Молодого Життя»; розбудова Пласту на Волині, Закарпатті та Буковині.

Перші гуртки Уладу старших пластунів (УСП) почали творитися у 1922-1923 рр. Восени 1923 р. постав перший гурток старших пластунів, невдовзі перейменований на “Клюб старших пластунів і пластунок ім. сотн. Федора Черника у Львові”. У березні 1925 р. на основі Клюбу зареєстровано І курінь старших пластунів ім. Ф. Черника. Восени 1926 р. курінь розрісся настільки, що його було поділено на самостійні гуртки, які згодом дали початок кільком куреням старших пластунів. 2-й самостійний гурток “Орден Залізної Остроги” у травні 1927 р. був оформлений в 15 курінь УСП. Засновниками ОЗО були Володимир Маркусь, Іван Кліщ і Володимир Кметик. Новостворений курінь ставив собі завданням плекати традиції стрілецького Ордену Лицарів Залізної Остроги. При переведенні із паломників (кандидатів) у кавалери (лицарі) відбувався ритуал посвячення, подібний до того, що робився в ЛЗО. Першим Великим Комтуром (курінним) ОЗО став Володимир Маркусь. До старшини куреня входили: І Кавалер (Іван Сидорів), Камерарій (Іван Кліщ), Вікарій (Олекса Ратич) та Великий Канцлер Юліан Дорош. До останньої команди куреня, вибраної 13.07.1930 р., належали Великий Комтур (Іван Кліщ), І Кавалер (Іван Сидорів), Великий Канцлер (Тарас Дурбак), Камерарій (Володимир Винницький).

Всі озони перед тим були в Юнацтві. Шість з них були вихованцями 1 куреня ім. П. Сагайдачного (Львів), інші належали до куренів ім. Дмитра Вітовського (Дрогобич), ім. Петра Дорошенка (Сокаль), ім. кн. Льва (Львів), ім. Івана Мазепи (Станиславів, тепер Івано-Франківськ), ім. Пилипа Орлика (Золочів), ім. Богдана Хмельницького (Львів). Майже всі приятелі серця здобули вищу освіту, як правило, технічну, хоча були й правники, філософи, а також богослов, біолог і ветеринар. Для вступу в Орден ставилися високі вимоги, тому курінь був малочисельним (близько 20 старших пластунів), проте одним із найдіяльніших у Пласті. Найвище пластове відзначення, – свастику заслуги, – отримали Тиміш Білостоцький (1922), Тарас Дурбак (1929), Іван Кліщ (1928, 1930), Зенон Котович (1930), Володимир Маркусь (1930).

Провідною спеціалізацією ОЗО була робота з новацтвом. Ще до створення куреня, Іван Кліщ та Зенон Котович організували у 1924 р. відділ новаків і під їх проводом вперше 30 хлопчиків маршувало прилюдно серед інших пластових частин під час традиційного у Львові релігійного ходу на Святі Пресв’ятої Євхаристії.

Виховницькою роботою займалися озони не тільки в новацтві. Озон Олекса Ратич був зв’язковим 16 юнацького куреня ім. Короля Данила (Станиславів). Тиміш Білостоцький у 1931 р. виконував обов’язки інструктора тіловиховання юнацького табору на Соколі. Великий Комтур ОЗО Володимир Маркусь був секретарем УСП (1925-1926 рр.), а відтак у 1926-1927 рр. – комендантом цього Уладу.

Іншим важливим напрямком діяльності ОЗО була робота в кооперативі “Пласт”. Ця кооператива постала на базі “пластового постачання” у львівській домівці на вул. Бляхарській, 11. Цим напрямком тоді керував Володимир Кметик, а допомагав йому у виготовленні пластових відзнак Іван Кліщ. Згодом створено кооперативу “Пласт”, першими її директорами були Іван Кліщ та Іван Сидорів. Відкрито крамницю “Пласт” (Львів, Городоцька, 95), де можна було придбати пластові відзнаки, однострій, таборове і спортивне спорядження. Більшість краму виготовляли самі пластуни. Також кооператива “Пласт” займалася виготовленням мухоловок, пакуванням насіння, ванільного цукру, цинамону, шафрану й інших приправ. На початку 1928 р. троє озонів працювали у кооперативі “Пласт”, а ще двоє, зокрема Володимир Винницький як референт, у Пластовій щадниці (Львів, вул. Шашкевича, 5).

Озони активно займалися фотографією – у пластових та інших виданнях нерідко зустрічаються світлини Володимира Голіяна та Івана Кліща. Проте найбільших успіхів у фотомистецтві досягнув Юліан Дорош, який тривалий час був керівником субреферату світлин при економічному рефераті ВПК. Один з організаторів Українського фотографічного товариства, автор-постановник першого в Галичині професійного кінофільму “Для добра і краси” (на етнографічні теми і з життя кооперації). Його фотографії публікувалися в працях з археології, етнографії, народного мистецтва, експонувалися на трьох персональних виставках. Сьогодні одна з вулиць Львова носить ім’я Юліана Дороша.

Значних зусиль докладав курінь ОЗО для формування товариської атмосфери і вогнища старшопластунського життя. В той час із творенням нових куренів УСП і розбудовою існуюючих між ними розгорілася завзята конкуренція, яка інколи була нездоровою. З метою налагодження міжкурінних стосунків Орден Залізної Остроги щотижня організовував товариські сходини із залученням інших старшопластунських частин.

Ще одним напрямком роботи ОЗО була розбудова соборницького Пласту на Волині, Закарпатті і Буковині. У 1929-1930 рр. Володимир Маркусь виконував обов’язки референта закордонних зв’язків Верховної Пластової Команди (ВПК).

У 1930 році Орден започаткував нову пластову спеціалізацію – влітку цього року було проведено перший пластовий велосипедний табір. Після заборони Пласту поляками у 1930 році Орден діяв у підпіллі, а з початком радянської окупації припинив свою діяльність до 1996 року.

Лицарі Залізної Остроги

Витоки Ордену Залізної Остроги сягають часу Першої світової війни. Після бою в Потуторах із полку Українських січових стрільців (УСС) залишилось кількадесят людей, які переїхали в тил до Вишколу у Розвадові та Коша у Пісочній (тепер Миколаївського р-ну Львівської обл.). Вдень стрільці вишколювалися, а вечорами мали товариські сходини, на яких у листопаді 1916 р. засновується “Орден Лицарства Залізної Остроги” (ЛЗО). Ініціаторами створення Ордену були славнозвісний Іван Цяпка-Скоропад та Лев Лепкий.

Братчиками Ордену були як найвищі старшини, так і звичайні стрільці, переважно інтелігенція. Члени ділилися на чур, непохитників і лицарів. Лицарі мали право брати участь у Великому Зборі Лицарства. Лицарі ділилися на кінних і піших (про добрих коней для перших спеціально дбав Великий Конюший Ордену Микола Стронський). Непохитники брали участь у Малій Раді, де, однак, важливих справ не вирішували. Чури не брали участі в жодних радах і не мали жодних прав – вони услугували лицарям. Дуже часто такими чурами були полковники, сотники і т. п., які спершу сміялися з корпорації, потім однак не могли без неї жити. Часто траплялося таке, що чура-полковник услугував лицареві — звичайному стрільцеві.

На чолі “Залізної Остроги” стояв Великий Комтур, який теж посвячував непохитників на лицарів. Першим Великим Комтуром був Іван Цяпка, а після нього – Володимир Свідерський. Члени “Залізної Остроги” носили на військових одностроях з лівого боку відзнаку – чорно-червону стяжку з острогою. Між собою вживали звертання “приятель серця”.

Стрілецький орден проіснував не довго. У 1920-х рр. члени Стрілецького Ордену, які мешкали у Львові, вважали за своїх молодих спадкоємців старших пластунів з куреня Орден Залізної Остроги і відвідували “in corpore” всі їхні імпрези. “Співаник для дітей” та “Співаник УСС” лицаря ЛЗО Михайла Гайворонського активно використовувалися у виховній роботі Пласту, а Володимир Щуровський був лікарем на організованих Орденом новацьких таборах у Підлютому і був відзначений Свастикою Вдячности.

Сьогодення

Орден ставить собі за мету працювати для здійснення пластових ідеалів в особистому і суспільному житті та для росту пластової організації в Україні. На сьогодні «Орден Залізної Остроги» є найчисельнішим в Україні пластовим куренем УСП. Приятелі серця плекають лицарський дух і цінують побратимство. Незмінним з часів УСС залишається гасло Ордену: «Перемога або смерть!» і вітання: «Рука і серце!»

Основна діяльність (завдання):

Курінь веде працю в таких напрямках діяльності:

  1. Виховництво. Приятелі серця ведуть постійну виховну роботу в 1 новацькому гнізді та 12 юнацьких куренях Пласту, проводять літні табори (зокрема всеукраїнські – «Легіон», «Говерля», «Ревор», «Герць») і мандрівки, беруть участь у організації різних виховних заходів на крайовому і станичному рівнях.
  2. Адміністрування організації. Члени куреня традиційно працюють в пластових проводах в Україні усіх рівнів. Зокрема беруть значну участь в проводах найбільших станиць і округ Пласту в Україні – Києва, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Луцька та відповідних округ.
  3. Інструкторство. Спеціалізаційні програми. Курінь працює для розвитку ряду спеціалізаційних програм пластового юнацтва та проводить відповідні виховні крайові і станичні заходи.

Головні вимоги до членства: активна праця в Пласті, добра пластова постава, здоровий спосіб життя, зокрема повна відмова від тютюну і алкоголю, участь в діяльності куреня. Приятелі серця діють у Києві, а також Львівській, Тернопільській, Івано-Франківськиій, Вінницькій, Волинській, Хмельницькій та Черкаській областях.

Шлях Лицаря

Мета Ордену — здійснення пластових ідеалів в особистому та суспільному житті, ріст пластової організації.

Засновуючись на ідейних основах Пласту, висловлених в Трьох Головних Обов’язках пластуна, ОЗО відстоює і здійснює такі засади:

1. Вірність Богові — «З Богом»

Віра в Бога є визначальною основою гідного життя особи та суспільства. Бути вірним Богові означає — здійснювати своїм життям світоглядні і моральні правди дані Всевишнім.

Віровизнання народу є вищим виявом його національного духу. Впродовж останнього тисячоліття Християнство стало основою релігійної духовності українців. Рідними для українського народу християнськими церквами є Українські патріархальні Православна і Греко-Католицька Церкви.

Найкраще можемо віддати Богові шану своєю чинною любов′ю до Батьківщини, рідного народу та кожного ближнього.

2. Націоналізм — «Україна понад усе»

Україна — наша батьківщина, держава, культура походить від українців, які як самостійний народ-нація своєю працею і боротьбою впродовж тисячоліть творили її і продовжують творити сьогодні.

Людство складається з окремих націй, які на власний розсуд творять свою історію і культуру. Могутність нації є головною запорукою задоволення особистих інтересів її членів.

Бути вірним Україні означає: бути відданим культурі, вартостям та інтересам української нації та держави, яку вона творить; ставити інтереси української нації, як спільне добро усіх українців, понад будь-які інші інтереси; робити все для того, щоб українська нація посіла провідне місце серед народів світу.

3. Аристократизм — «Якість перед кількістю»

Світ належить кращим. Історію творять більш досконалі одиниці, які власними зусиллями здобули право на провідництво та ведуть за собою інших. Зміст історії людства — прагнення до вартості, першості, всебічне удосконалення людини у життєвій праці і боротьбі за свої ідеали.

Три Головні Обов′язки пластуна є духовною основою виховання кращої, всебічно досконалої української людини, провідника української нації, а відтак, провідника усього людства.

4. Лицарство — «Перемога або смерть»

Життя особи і суспільства — це праця і боротьба задля здійснення своїх ідеалів. Перемога належить тим, що готові на все, щоби осягнути свою мету. Маємо бути всебічно готовими до захисту особистої честі та інтересів української нації. Для цього немає завеликої жертви та добрі усі дієві засоби.

5. Здоровий спосіб життя — «Здоровий дух у здоровому тілі»

Тільки здорова і сильна тілом та духом людина може прагнути кращого і осягнути його, може стати на службі високих ідеалів Бога і нації. Відкидаємо усе, що шкодить нашому здоров′ю, зокрема тютюн, алкоголь, наркотики та сурогатні статеві відносини. Плекаємо духовну і фізичну готовність та витривалість.

6. Покликання Пласту — «СКОБ!»

Сила нації в патріотизмі та досконалості її громадян, особливо молоді.

Справжня мета Пласту — плекання всебічно досконалої української людини, нового покоління провідників суспільства. Пластове виховання усієї української молоді є запорукою кращого майбутнього, справжньої самостійності та могутності України.

7. Покликання Ордену — «Порядок, праця, провід»

Самоорганізація є головною підставою сили особи і суспільства.

Курінь УСП-УПС «Орден Залізної Остроги» є організаційною клітиною Пласту. Основою самоорганізації Ордену є відданість його членів ідеї Пласту. Головними засадами самоорганізації членів ОЗО є ідейна та організаційна карність, праця на користь справи та готовність вести найважливішу ділянку праці — обов´язок провідника. На цих підставах виростає побратимство членів Ордену.

Провід

Великий Конвент (Рада Куреня), Велика Капітула (Провід Куреня) та Вікаріат (Рада Старійшин) становлять керівні органи Ордену, повноваження, склад і діяльність яких деталізуються окремими положеннями.

Великий Конвент — вищий керівний орган Ордену, що затверджує Правильник Ордену, визначає завдання діяльності куреня і вирішує головні справи Куреня. Великий Конвент складається з усіх членів Ордену і збирається принаймі раз в рік.

Велика Капітула – керівний і виконавчий орган Ордену в період між зібраннями Ради Куреня. Велика Капітула здійснює завдання діяльності Ордену, обирається Великим Конвентом та підзвітний Великому Конвенту.

Склад Великої Капітули:

Комтур
ст.пл. Микола Бігус, ОЗО — kancler.ozo@gmail.com

Вікаріат — контрольний і апеляційний орган куреня, який обирається Великим Конвентом і йому підзвітний. Вікаріат складається з Вікарія і двох приятелів серця з найвищими ступенями.

Вгору