Дух лісової школи

Середа, 07 вересня 2011, 11:03 | Автор Богдан Яцун

Надходила остання таборова ніч. Ватра жервіла, мінялася червоними відтінками немов жива душа. Ми усі стояли в колі і співали. І С К Р А... Я відчував потиск руки кожного. Я відчував мрії, переживання усіх. Якась невидима сила об'єднувала нас. Тоді я чітко знав чого хочу і як цього досягти. Думки були чистими від непевності та дріб'язковості і повними розуміння великої благородної ідеї...

Лісовий горішок від коменданта табору ще й досі лежить у мене в пластовій шуфлядці. Я не спалив його, як на цьому наголошував комендант, на першому наступному таборі. Якось не стало сміливості. Здавалося, що з його втратою я втрачу усі набудки ЛШ... Часами, коли доводиться важко, я тримаю його в руках і згадую табір. Так я мабуть ніколи до кінця не зрозумію і не зможу оцінити те все, що дала мені Лісова Школа...

Проходить час і стираються з пам'яті щоденні таборові події, інструктажі, змаги, чергування, стійки... Проте почуття дружби та вірності пластовій ідеї гарячим потоком наповнює серце, коли повертаєшся думками до ЛШ...

«Школа Лісовая - гордість пластовая...» - І справді, якщо Пласт то є цвіт України, то цвітом Пласту є Лісова Школа. І саме тут, а не на регламентованих з'їздах плекається справжня організаційна одність, кується не лише майбутня організаційна еліта, але й хочеться вірити національна...

Надходила остання таборова ніч. Ватра жевріла та мінялася червоними відтінками, немов жива душа. Ми стояли в колі та співали. Я відчував тепло руки кожного. «Усі як одно» - подумалось півсвідомо. Тратилось почуття часу та простору. Небо відкрилося для нас зоряною глибиною буття. Вічний Дух Лісової Школи сходив в наші серця, облагороднював наші душі та спрямовував до сталого жертовного чину на користь рідного народу, матері України та всього людства.

пл. розв. Богдан Яцун, вресень 1994 р.Б.

ТАБОРОВА ПІСНЯ ЛШ-26.

1. У горах Карпатах, де Довбуша дух

Витає на крилах орлів,

Де честь і свобода є злотом життя,

Де меркне і власть королів.

Пр.

Там сила і велич, краса пластова

Там Школа живе Лісова,

До цілі прокладено сотні дорог

Єдна їх Вкраїна і Бог.

2. Шумить і вирує юнацька душа