17 числа місяця жовтня року Божого 2011 від Різдва Христового зібралися приятелі серця у славному місті Кам’янці що на Поділлі з метою шляхетною - приятеля Папая на шлюбному рушнику привітати і з цієї нагоди славну землю Подільську стиха потоптати. Погода була чудова, як і замовляли, тому й висунулися запрошенні озони двома оперативними групами (з Києва та Львова) на місце дислокації свята. Київська група рухалася залізничним транспортом, а львівська – автоматизовано, кількома одиницями. Звісно, найбільше угрупування, представляла подільська група, тобто боївка ім. коня Цяпки Скоропада, яка була представлена у повному складі з Дамами та Малечею Ордена. Хіба приятель Мінарет десь вештався по світах і тому привітав Даму Наталя та Папая дистанційно.
Пошвендявших чарівними закутками Кам’янця, полазивши по замку та схилах каньойну річки Смотрич всі з нетерпінням очікували на основне дійство – знайомство з Дамою Наталею. Справа в тому, що Папай, як справжній озон, до останнього вдало приховував свій скарб від товариства. І тому спортсменка, красуня, вчителька, ну справжня його Дама стала одночасно і таємницею року і відкриттям року в одній особі.
І ось нарешті – спочатку вінчання у церкві святого Йосафата, де приятель Папай та його брат Данило є активістами спільноти «Віра і світло», потім розпис у міському РАГСі з усіма необхідними атрибутами, як то голуби, розбиття стаканів та позашляховик Кука як ключова машина весільного екскорту. Але апофігей апофіозу – забава у ресторанні «Ксенія» за 10 хв. від замку. Забава вдалася просто супер. Все – від першого танцю молодять, до скидання фати – відбулося на одному диханні. Звісно, не була забута і давня традиція Ордену – викрадення молодого. Дама Наталя, виплакавши цілий стакан сліз, отримала свого законного чоловіка назад, а у додаток – два серця-китайських ліхтарики які відлітали у нічне подільське небо під звуки «Хай живуть Папай й Наталя наші…».
Підіб’ємо підсумки: у Ордені нова Дама + 1, на одного парубка менше + 1, на одного учасника соціального проекту ОЗО «Нас знову 52 мілійони» + 1000. Отож у сухому залишку всі виграли – і щасливі нареченні/молодята/чолові та жінка/Лицар та Дама, і захриплі, зкрепатуренні та невиспані гості, і батьки що вже чекали/дочекалися свята своїх дітей і голуби та ліхтарики яких таки нарешті відпустили у небо…
Але то ще не все. Відома земля подільська не тільки весіллями всекрутійшими, людьми найчудовішими, замками найкрасивішими та стравами найсмачнішими, а й тим, що якщо щось у землі подільській тай відбулося, точно аукнеться десь як не у Галичині чи Волині так у землях центральних. То ж, приятелі, хто наступний? Країна чекає своїх героїв!
Відеоархів
Фотоархів
