Купчинський Роман

Купчинський Роман (“Галактіон Чіпка”, “Га Чіпка”, “3из”, “Мусій Гак”, “Мирон Доля”, “Намор”, “Той-сам”, “Учасник”, “Харко”, “Рок ваб” (спільно з В. Бобинським) та ін.; 24.09.1894, с. Розгадів Зборівського р-ну Тернопільської обл. – 10.06.1976, м. Оссінг поблизу Нью-Йорка, США) Письменник, журналіст, композитор, громадський діяч, старшина УСС (поручник) та УГА.. Народився у родині греко-католицького священика. Навчався у Перемишльській гімназії, іспит зрілості склав у 1913 р. Одразу вступив до Львівської духовної семінарії, де провчився лише рік, бо у 1914 р. записався до легіону Українських Січових Стрільців, з якими пройшов усі шість років визвольної стрілецької епопеї. Разом із Левом Лепким, Іваном Балюком та Василем Дзіковським творив групу поетів та літераторів Пресової Кватири УСС в полі. Автор поезії і музики близько 60 пісень, переважно стрілецьких, зокрема: “Засумуй трембіто”, “Ми йдемо в бій”, “Ми по таборах і тюрмах”, “Боже Великий, Творче Всесвіту”. Входив до першого штабу Ордену Залізної Остроги в УСС, як Великий Скоморох. Керував скоморохами Ордену (поетами), які укладали пісні і залишили дуже багато стрілецьких пісень. У 1918 р. керував сотнею Вишколу УСС на румунсько-буковинському кордоні, у січні 1919 р. командував пішим полком УСС у боях за Львів. З середини 1920 р. до лютого 1921 р. був інтернований у польському таборі для старшин галицької армії у Тухолі (120 км на південь від Гданська). Після полону студіював філософію у Віденському університеті, але невдовзі продовжив навчання з гуманітарних наук у Львові в Українському таємному університеті. У 1915 р. у Відні в часописі “Вістник Союзу визволення України” був надрукований його перший вірш; у рукописі передавалася з рук у руки стрілецька хроніка “Новініяда”, яку називали початком стрілецької преси. Почали з'являтися його перші публікації у стрілецькій періодиці, львівських часописах “Шлях” і “Діло”. У 1916 р. написав свою першу пісню “Ой шумить, шумить та дібровонька”, у 1917 р. – “Човен хитається серед води”. Автор драматичної поеми “Великий день” (1921), на теми першої світової війни 3-томної повісті “Заметіль” (1929-1930), оповідань, поезій. Після Першої світової війни працював у Львові професійно як журналіст, поєднуючи журналістику з літературою. Був співробітником редакцій часописів “Новий час”, “Кооперативна родина” (редактор у 1934–1939), “Неділя”, сатирично-гумористичних часописів “Будяк” (1921-1923) і “Маски” (1923); вів постійну рубрику “Відгуки дня” у львівському “Ділі”, де друкував фейлетони за підписом Галактіон Чіпка; друкувався у “Заграві”. З 1924 до 1933 р. співпрацював у часописі сатири і гумору “Зиз”. Згодом перейшов у новостворене видання цього ж напряму “Жорна” (1933–1934). З 1934 р. – постійний співробітник тикторівського часопису “Комар”, у якому опублікував чималу кількість сатирично-гумористичних матеріалів, серед яких - “вступні” вірші, епіграми, замітки-курсивки. Особливою популярністю у цей час користувалися його фейлетони, “оперті на бистрих поміченнях життя, перекидані іскристим гумором, рідше сатирою”. У 1922 р. Р. Купчинський разом з В. Бобинським та П. Ковжуном організували літературно-мистецьку групу “Митуса”, яка видавала місячник літератури і мистецтва з однойменною назвою, його співредактор. У 1925–1929 рр. Р. Купчинський співпрацював у журналі “Світ”, у редакції “Діла” (1924–1939 рр.). Бібліотекою “Діла” планувалося видати окремою книжкою фейлетони Галактіона Чіпки, однак цьому перешкодила війна. У 1933 р. Р. Купчинського обрали головою Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка, яке він очолював до 1939 р. Під час німецької окупації Р. Купчинський працював у Кракові в Українському видавництві. Згодом емігрував до Австрії, Німеччини і в 1949 р. виїхав до США. З приїздом до США поновив свою рубрику “Відгуки дня” у “Свободі”. У 1952 р. належав до ініціативної групи, що організувала Спілку українських журналістів Америки (СУЖА), і був її головою у 1958–1960 рр. Довгі роки працював у дирекції і редакційній колегії відновленого за передвоєнним львівським зразком видавництва “Червона калина”, був членом управи Літературно-мистецького клубу в Нью-Йорку, працював у головній колегії журналу “Вісті комбатанта” – військового часопису комбатантських об'єднань Канади та США, що виходив у Нью-Йорку. Іменем Романа Купчинського названа вулиця у Львові.  

Купчинський Роман. Мої добрі знайомі