Трух о. Андрій-Григорій

Трух о. Андрій-Григорій (18(19).02.1894, с. Гірне Стрийського р-ну Львівської обл. – 8(9).05.1959, монастир в Грімсбі, Онт., Канада). Військовий та релігійний діяч. Поручник УСС, сотник УГА. Входив до першого штабу Ордену. Народився в родині сільського війта. Навчався у стрийській гімназії. де у 1913–1914 рр. належав до Пласту. Уже в перших класах гімназії відзначився побожністю та сантиментальною, поетичною вдачею. Беспосередньо перед першою світовою війною закінчив середню школу і як один з перших, в серпні 1914 року зголосився до УСС. Служив в сотні Дмитра Вітовського. Під час Карпатської кампанії – провідник розвідувальних стеж. Ранений під Болеховом 30.05.1915 р. Відзначився в бою під Потуторами на Поділлі (1916), вивівши підрозділ з російського оточення. Восени 1917 р. в званні поручника виконує обов'язки команданта сотні УСС. Співавтор славня УСС “Червона Калина” та ряду жартівливих стрілецьких пісень. У 1915 році отримав поранення під Болеховим. Провідник геройського прориву кількох десятків стрільців з московського оточення в бою під Потуторами (полк УСС фактично був розбитий, а уцілілі стрільці переїхали до Вишколу УСС в Розвадів та Пісочну). Бере участь в Листопадовому зриві у Львові 1918 р. як член Українського Центрального військового комітету. У 1918 році комендант обсади корпусної команди у Львові. Біля костелу Св. Анни отримує друге поранення і потрапляє до польського полону. Вивезений до табору полонених у Вадовцях-Домбє, де зустрівся з інтернованими ОО. Василіанами. Після звільнення з полону у 1920 році всупає до монастиря ОО. Василіан. Герой меча стає героєм “ін гок сігно” – героєм місіонарського хреста. У 1921-1925 роках закінчує теологічні студії. З 1926 року – священник в Галичині і на Холмщині. Редактор часопису для молоді і дітей “Наш Приятель” (Львів, 1926–1927). З 1932 року в США та Канаді. Занедужавши на легені, переїхав до монастиря в Канаду, де й помер. Автор богословських і мовознавчих праць, редактор. Залишив багату публіцистичну спадщину, численні статті на історичні і релігійні теми, “Життя Святих” (у 4 тт., 1952-1970), “Марія. Життя Пресвятої Богородиці” (1945), “Світила Христового Сходу” (1968), “Українська мова. Граматика української літературної мови” (1947). Також автор багатьох статей, оповідань, спогадів про УСС. Помер в м. Ґримсбі (Канада). Похований у Вінніпезі.